Юрій Ящук - Я Не Знаю Коли

Я не знаю коли, але сонце зійде вечорове

І заплачуть дощі понад лонами свіжих могил

Ворог ниць упаде і пристане на наші умови,

Та простити його навіть в Бога не вистачить сил…

І нарешті вони, хто лягли і за землю й за віру,

З під хрестів молодих піднесуть аж до неба чуби

І піднімуть до зір погляд і стовідплатну сокиру,

Щоб пропав навіки той, хто їх безневинних убив

І зостанемось ми і нарешті посіємо жито

Там, де лихо і біль, породила немита війна

Ми зостанемось тут, ми за них зобов’язані жити

То за всіх і за все переплачена ними ціна…

І народишся ти, серед битви зачатий нащадку

Буде світ красивенний, такий, що любити не гріх

І проявиться Бог, мов колись на саміськім початку

Й перепише Завіт на умовах, нащадку твоїх